Сосницький стадіон та креатив

Міжнародний волонтерський табір в серпні буде в Сосниці - вирішила я одразу після оголошення про цьогорічну співпрацю з Альтернативою-В. 

В Чернігівській області 6 молодіжних центрів (чи того, що від них залишилося), з якими я співпрацюю. І серед них немає жодного подібного: розвинений та активний Любеч, самодостатній та пасивний Замглай, прикордонне Дніпровське, зацікавлений Смолин, незрозуміла Задеріївка і, накінець, ініціативна Сосниця.

Про Сосницю я вже писала раніше, і, чесно кажучи, мені вона і справді дуже подобаєть. На її користь грає і те, що там живуть добрі і безкорисливі люди. А ще...це було перше селище, яке зустріло мене сонячно (у всіх розумяннях цього слова).

Отож, для "підняття бойового духу" сосничан (зокрема, молодих сосничан), табір буде там.

Коли із цією новиною та питанням "що ж будуть робити волонтери протягом 6 днів?" я звернулася до однієї з активісток, Юля одразу видала "Можна зі стадіоном щось зробити".

А й справді, подумала я, про стадіон я вже колись чула. Це було рік тому під час круглого столу за участю представників влади. Коли постало питання про виділення приміщення під МЦ хтось запропонував "на стадіоні", проте ще хтось сказав "це далеко від центру" (хі-хі!) і на тому розмова про стадіон закінчилася. 

І тут знову "всплив" стадіон, а з ним і приміщення, в якому, можливо можна було б насправді розмістити МЦ. Чудова думка! Волонтери могли б зробити косметичний ремонт приміщення, полагодити лавки (адже напевно вони поламані). І всі були б щасливі! Окрилена цією думкою я чекала на поїздку в Сосницю і огляд "об'єкту". Тож я не стала із цим затягувати.

На автовокзалі мене зустріла Юля, яка вже домовилася про зустріч із директором стадіону, куди ми одразу і вирушили. Варто відмітити, що "об'єкт" тут-таки біля автостанції і знаходиться (всього в 5 хвилинах ходи від центру), тож блукати довго не довелося.

Директор зустрів нас при вході досить привітно, але без ентузіазму. Ми мило поспілкувалися, оглянули стадіон та будівлі...

Там було все, що потрібно, все на місці, все як заведено тільки....в руїнах. Здавалося, що стадіон зазнав бомбардування.

Найприкрішим було те, що, за словами директора, вже кілька років існує план реконструкції стадіону, але сума, яку потрібно витратити - а це від 5 до 7 млн.грн.- для місцевого (та й для обласного) бюджету є фактично "непідйомною". А частинами робити не хочуть - тільки все в комплексі....

Ну що ж, коли я їхала в Сосницю, я мала певний стратегічний план, який кардинально змінився тепер, проте...проте мрія відродити стадіон та "зробити" нормальне приміщення під МЦ залишилася.